- споріднення
- -я, с.Те саме, що спорідненість. || Стосунки між родичами людей, що взяли шлюб, а також стосунки подружжя з їхніми кровними родичами; свояцтво.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
споріднення
Смотреть что такое "споріднення" в других словарях:
споріднення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
деетимологізація — ї, ж., лінгв. Втрата смислового зв язку або споріднення між однокореневими словами і між коренями споріднених слів; затемнення первісного морфологічного складу слова … Український тлумачний словник
деетимологізований — а, е. У якого втрачений смисловий зв язок або споріднення між однокореневими словами і між коренями споріднених слів … Український тлумачний словник
деетимологізуватися — у/ється, недок. Втрачати смисловий зв язок або споріднення з однокореневими словами і з коренями споріднених слів … Український тлумачний словник
слава — (15) 1. Почетная известность; всеобщее признание чьих л. заслуг; почет; добрая молва: О Бояне, соловію стараго времени! а бы ты сіа плъкы ущекоталъ, скача, славію, по мыслену древу, летая умомъ подъ облакы, свивая славы оба полы сего времени. 6.… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
полюбити — люблю/, лю/биш; мн. полю/блять; док., перех. 1) Відчути глибоку відданість, прив язаність до кого , чого небудь, визнаючи значення, гідність і т. ін. когось, чогось. || Відчути прихильність до кого небудь внаслідок близького споріднення,… … Український тлумачний словник
